Друк візитних карток
Друк візитних карток
червня 3, 2014 in Uncategorized
Візитна картка стала практично обов’язковим атрибутом ділових відносин. Її можна назвати додатковим аксесуаром, який справляє перше враження, формує імідж людини і показує його статус. Як відомо, перше враження не можна призвести двічі, тому вона повинна бути грамотно складена і оформлена.
Картки бувають двох типів:
корпоративні;
особисті.
На корпоративних вказується коротка інформація про фірму або підприємстві. На особистих – інформація про конкретну людину.
1. Розмір. Картка має бути стандартного розміру – як правило, це 90х50 мм. Маленька візитка може легко загубитися, а велика – не вміщатися в візитницю, тому ризикує, надовго не затриматися у партнерів.
2. Форма. В основному поширені візитки прямокутної форми. Творчі люди або ті, хто хочуть підкреслити свою індивідуальність, люблять надавати ексклюзивні візитки.
Медичні працівники – у формі талончика на прийом.
Працівники будівельної компанії – у вигляді будинку.
Такі візитки асоціюються з послугами фірми або окремої людини, при цьому вона одночасно виконує рекламну функцію . Для розробки оригінального дизайну достатньо звернутися до фахівців друкарні.
3. Матеріал. Традиційні візитки зроблені з паперу, на якості якої фахівці радять не економити. Матеріал повинен бути щільним, що буде якимсь показником вашої надійності. Тонкі візитки програють у всіх планах: виглядають несолідно і непрактичні у використанні.
Креативним підходом до цього питання свого часу відзначилася кондитерська фірма, яка прийняла рішення заявити про себе за допомогою візиток з печива. Такі солодкі візитки швидко знайшли своїх адресатів. Такий підхід зараз вже не рідкість. Можна зустріти карти з дуже незвичайного матеріалу.
4. Колірна гамма. Фон не повинен бути занадто строкатим – до нього тоді важко підібрати контрастний шрифт. Практика показує, що однотонні візитки концентрують більше уваги на особистих даних і контактах.
5. Шрифт. Безпрограшним варіантом вважаються класичні шрифти середнього розміру, щоб читання тексту на візитній картці не становило жодних.
Цікаво, але факт.
У Японії вручення візитки супроводжується цілим ритуалом. Її передають з посмішкою, поклоном, на двох витягнутих руках. Таким чином, японці підкреслюють, що вони – супер ввічлива нація.
Цікава традиція існує і у нас. При передачі візитки через секретаря верхній правий кут картки слід загнути, а потім розправити. Такий загин покаже адресату, що візитка була доставлена особисто.
червня 3, 2014 in Uncategorized
Візитні картки стали незамінним засобом ділового спілкування. Їх практичне значення полягає в тому, що вони дають інформацію про прізвище, ім’я, по батькові, посаду, найменування й адресу установи, в якій працює власник візитної картки, номер його робочого, а при необхідності, домашнього телефону.
Відсутність візитної картки може стати перешкодою у встановленні і підтримці ділових стосунків.
Використовуються візитні картки в таких випадках:
Візитна картка – необхідний атрибут дипломатичної практики. Вона також широко використовується бізнесменами, політичними діячами, журналістами тощо. Нею користуються при встановленні та підтриманні контактів і ділових зв’язків з урядовими, дипломатичними, громадськими організаціями, іншими зацікавленими особами. Візитна картка використовується як при безпосередніх контактах, так і для заочної рекомендації її власника.
Розмір сучасних ділових карток в середньому 90 ´ 50 мм для чоловіків і 80 ´ 40 мм – для жінок. Класична ділова візитка виготовляється з товстого білого картону. Текст друкується розбірливим чорним шрифтом. Єдина допустима кольорова пляма – рекламний знак фірми у верхньому лівому кутку. Вгорі – назва фірми, де працює власник картки. По центру – його ім’я і прізвище (у нашій практиці – ім’я, прізвище та по батькові), під ними – посада. В лівому нижньому кутку – адреса фірми, у правому – телефони. Часто поряд з телефонами подаються контактні години для зв’язку.
У діловій сфері деякі підприємці замовляють картки рожевого, голубого, зеленуватого відтінків.
В Україні і Росії візитні картки часто друкуються з одного боку державною мовою, а на звороті – англійською. Проте за правилами протоколу, текст візитки повинен бути надрукований тільки на одній стороні, щоб друга залишалася чистою для можливих записів. Перед поїздкою за кордон часто спеціально замовляються візитні картки мовою тієї країни, куди прямує її власник.
Візитними картками обмінюються при знайомстві, при поздоровленні і вираженні співчуття, з візитними картками пересилаються подарунки (квіти, альбоми, книги, журнали, квитки в театр, на виставку, програми, фотографії), їх прийнято залишати, наносячи візит, і надсилати у відповідь замість візиту. Іноді візитки надсилають замість листа, у якому висловлюється подяка за запрошення на неофіційний прийом, виставу, в театр і т.п.
В деяких випадках, наприклад, якщо у ділової людини нема часу для складання рекомендаційного листа, візитна картка служить рекомендацією.
Основні положення користування візитною карткою в ділових стосунках [3].
У міжнародній практиці встановились короткі символи, які передають певне ставлення власника візитної картки до особи, якій вона надсилається. Ці символи пишуть у лівому нижньому кутку візитної картки буквами латинського алфавіту:
р.f. – поздоровлення;
р.r. – подяка;
р.с. – співчуття;
р.f.N.А. – поздоровлення з Новим роком;
р.р. – заочна рекомендація нової особи, яка прибула на роботу до представництва (замість особистого візиту). У цьому випадку букви пишуться на візитній картці глави представництва, яка надсилається разом з візитною карткою рекомендованої особи, на якій ніяких літер не проставляють. Відповідь дається візитною карткою без написів на адресу особи, яка рекомендується;
р.р.с. – висловлення прощання у зв’язку з остаточним від’їздом із країни, коли прощальний візит не наноситься;
p.f.c. – на честь прекрасного знайомства;
p.f.v. – з бажанням відвідати.
У менш офіційних випадках на візитних картках залежно від обставин внизу і обов’язково в третій особі пишеться: „вітає з національним святом”, „вітає з Новим роком”, „дякує за увагу” (як відповідь на надісланий сувенір, квіти і т.п.); „дякує за вітання”. Залежно від конкретного випадку можливі й інші написи. Такі тексти не підписуються і дата не проставляється.
Візитна картка, яка передається адресату особисто (але без нанесення візиту), загинається з лівого або правого боку залежно від місцевої практики. Через водія чи кур’єра передаються не загнуті візитні картки. Передача через них загнутих карток вважається грубим порушенням етикету. Відповіді на візитні картки даються візитними картками протягом 24 годин з моменту одержання.
З нагоди національних чи інших свят та подій в країні перебування першими вітають візитними картками особи (іноземці), які акредитовані і працюють у цій країні. На візитних картках офіційних осіб, особливо дипломатичних працівників, друкується тільки ім’я (по батькові), прізвище та посада. У правому нижньому кутку проставляється назва столиці країни перебування. Номер телефону, домашня та службова адреса, як правило, не друкуються. На зовнішній вигляд візитних карток, їх розмір, шрифт, мову тексту і його розміщення, а також порядок їх використання можуть впливати місцеві традиції і з ними потрібно рахуватися.
Основні поняття і ключові слова: візитні картки, правила виготовлення візитних карток, основні положення користування візитними картками.
Інформація з сайту posibnyky.vntu.edu.ua
грудня 17, 2013 in Uncategorized
Вітаємо в WordPress! Це ваша перша публікація. Відредагуйте її, або видаліть — і почніть наповнювати сайт!